Вибори 2012

Єдиний список кандидатів в депутати від ВО Свобода та ВО Батьківщина

Пошук кандидата у Вашому населеному пункті

Custom Search

Реклама

Лічильники


    Загроза роз’єднаності

    Частка
    avatar
    Admin
    Admin

    К-ть повідомлень : 572
    Дата регистрации : 03.02.2012
    12102012

    Загроза роз’єднаності

    Створювати по Admin

    На Галичині є кілька округів, де опозиційні кандидати конкурують між собою, не залишаючи шансів для «третіх зайвих». Насамперед йдеться про Тернопільщину. Так, у 83-му ВО в Івано-Франківську фаворитами є тамтешній міський очільник Віктор Анушкевичус і голова Івано-Франківської облради Олександр Сич. У Тернополі конкурують представник УДАРу Віталій Максимов і голова облради Олексій Кайда (від «Свободи»). І знову ж таки партія влади не має тут жодних шансів. У Львові в 115-му окрузі основна конкуренція між ударівцем Дмитром Добродомовим і представником ОО Михайлом Хмілем. Соціологічна служба «Рейтинг» фіксує фактично однаковий рівень підтримки. Їхній найближчий конкурент – самовисуванець і, як дехто вважає, потенційна тушка Роман Федишин – має у кілька разів нижчий рейтинг.

    Серед львівських округів є кілька, як правило, зарезервованих за ВО «Свобода», у яких не буде змагань з боку владних партій і в яких перемога опозиційних кандидатів однозначна. Сюди, зокрема, треба зарахувати 116-й, де погодженим кандидатом від об’єднаних і «Свободи» є Ірина Фаріон. Така сама ситуація по Бродах, де балотується Ірина Сех (теж від «Свободи»), схожі перспективи на виборчому окрузі, де участь у перегонах бере молодший брат Олега Тягнибока. Ще один Львівський округ (№ 117) впевнено завойовує висуванець ОО Іван Васюник. За опитуваннями «Рейтингу», сьогодні він набирає близько 30% голосів, Тарас Стецьків і висуванець УДАРу Оксана Юринець – по 15%.

    Однак список мажоритарників від опозиції і на Заході включає низку нікому не відомих кандидатів, що відкриває шлях у парламент провладним самовисуванцям. Наведемо кілька прикладів. У Тисменицькому 84-му виборчому окрузі на Івано-Франківщині, зважаючи на електоральні настрої (майже 35% підтримки, згідно з місцевими соцдослідженнями), найбільші шанси перемогти в представника об’єднаних. Але вони виставили в окрузі слабкого кандидата Володимира Купчака, рейтинг якого на сьогодні ледве перевищує 7%, а лідером перегонів тамтешні аналітики називають місцевого олігарха, «шиферного короля» (ВАТ «Івано-Франківськцемент») і народного депутата Миколу Круця, який хоч і йде самовисуванцем, проте сумнівів у його політичній орієнтації не залишає той факт, що 2011 року він перейшов до провладної більшості у ВР.

    Ще рельєфніший приклад на Івано-Франківщині в Коломийському виборчому окрузі (№ 88), який включає Коломийський, Городенківський райони та місто Коломию. Тут від опозиції йдуть одночасно три кандидати: погоджений від «Батьківщини» (об’єднаної опозиції) і «Свободи» Олександр Левицький, маловідомий помічник-консультант народного депутата від «Батьківщини», самовисуванець Олесь Доній, а також ударівець Володимир Довганюк, який, зважаючи на високий рейтинг партії на Коломийщині, також відтягне кілька відсотків голосів. Усе це підвищує шанси Богдана Гдичинського, керівника служби міністра юстиції Олександра Лавриновича, який може опиратися на потужні фінансовий та адміністративний ресурс, а його політична орієнтація на Банкову в новому парламенті не викликає сумнівів.

    У 120-му Городоцькому окрузі на Львівщині є дуже великий ризик проходження до ВР потенційної тушки – бізнес-партнера голови ОДА Ярослава Дубневича, проти якого опозиція виставила журналістку Тетяну Чорновіл, боротьба між якими може виявитися в різних вагових категоріях.

    «Червоний пояс» Тернопільщини – волинські райони в окрузі № 164 – може піднести дуже неприємний сюрприз опозиції. Тут два десятки кандидатів, причому більшість із них від влади, зокрема й лідер тернопільських регіоналів Орест Муц. Треба зазначити, що до свого розпаду соціалісти Мороза набирали тут до 10%. Зрозуміло, що сьогодні цю електоральну нішу прагнуть зайняти біло-сині, які контролюватимуть ОВК і переважну частину ДВК. Із 20 кандидатів у народні депутати в 164-му окрузі не менш як 13 підконтрольні ПР. Фінансовий, медіа- й адміністративний ресурс партії влади також працюватиме на Муца. Очевидно, що тут опозиція має до середини жовтня вирішити питання узгодженого кандидата, інакше програє.

    Південна Тернопільщина (округ № 168) вже пережила ганебний період, коли її інтереси в парламенті до 2002 року представляв соратник Віктора Медведчука Ростислав Шиллер. Нині ситуація може повторитися. Від влади (формально самовисуванець) в законодавчий орган іде екс-заступник міністра внутрішніх справ Володимир Бедриківський, який веде дуже витратну й активну кампанію і проти якого об’єднана опозиція виставила значно слабшого (як щодо фінансового ресурсу, так і щодо команди) Івана Стойка. Крім того, тут балотуються близький до Віктора Балоги Юрій Чижмарь (який за Ющенка був головою Тернопільської ОДА), Михайло Полянчич (який у 2002 році проходив від «Нашої України», а сьогодні він у «Єдиному центрі»), місцевий підприємець Олег Ваврик, висуванець УДАРу. Зрозуміло, що така кількість претендентів розпорошує голоси патріотичного виборця. У 166-му окрузі Тернопільщини від конкуренції між кандидатом об’єднаних Михайлом Апостолом та ударівцем Миколою Люшняком може виграти третя сторона – та сама Надія Хоптян, дружина голови Тернопільської ОДА, на яку працюватиме адмінресурс.

    У 86-му окрузі (Долинському) на Франківщині, на нашу думку, четверо фаворитів: узгоджена кандидатура від ОО Анатолій Дирів, висуванець «Нашої України», син Зиновія Шкутяка Петро Шкутяк (нещодавно проти нього було порушено кримінальну справу за пошкодження майна Партії регіонів), «благодійник» Володимир Грабовецький, а також В’ячеслав Кредісов. Попри монополію об’єднаної опозиції в політичних орієнтаціях виборців 86-го округу, В’ячеслав Кредісов, колишній заступник Анатолія Гриценка, може скласти серйозну конкуренцію її представникові.

    Критична ситуація для опозиції складається у 87-му (Надвірнянському) виборчому окрузі. Тут одразу кілька кандидатів претендують на потрапляння у парламент: висуванець Партії регіонів, голова Надвірнянської райдержадміністрації Володимир Калічко, «благодійник» Юрій Дерев’янко, який очолює доброчинний фонд власного імені (зареєстрований самовисуванцем, хоча до місцевої ради обирався від «Фронту змін»), та представник об’єднаної опозиції, головний лікар районної лікарні свободівець Манолій Піцуряк. Найвитратнішою є кампанія Дерев’янка. Через структури власного благодійного фонду він реалізує проекти, які можуть бути витлумачені як підкуп виборця, для збільшення представництва у виборчих комісіях зареєстрував технічних кандидатів. В активі регіонала Володимира Калічка – більшість у виборчих комісіях та потужний адміністративний ресурс у ході кампанії. Тож перспектива потрапляння до парламенту від бойків потенційної тушки є реальною.

    Аналогічна проблема в опозиції може виникнути і в Снятинському виборчому окрузі № 89, в якому балотується й веде активну «мотиваційну» кампанію Василь Чуднов. Він є членом Партії регіонів, нині входить до фракції регіоналів у ВРУ, але на вибори йде самовисуванцем (офіційно від ПР тут інший кандидат), вочевидь, розуміючи, що після ухвалення мовного закону його шанси стати депутатом від партії влади значно знизилися. Опозиційні сили виставили в цьому окрузі досить рівнозначні фігури: від ОО – нинішнього заступника голови облради Василя Гладія, від УДАРу – одного з найупізнаваніших політиків регіону, голову обласної державної адміністрації в помаранчевий період Миколу Палійчука. Зрозуміло, що розпорошення голосів і тут може призвести до перемоги регіонала.

    не все втрачено

    Мінімізація електоральних втрат для опозиції пов’язана з негайним припиненням взаємопоборювання і виходом на переговірний процес із тим, щоб принаймні за два тижні до виборів у бюлетені залишити лише одного погодженого кандидата. Погодження може відбуватися як через обмін округів, так і, в разі потреби, проведення соціологічного дослідження щодо виявлення більш рейтингового кандидата. При цьому треба враховувати, наскільки минуле висуванця відповідає критеріям чесності, патріотизму, компетентності, стійкості до тушкування в майбутньому парламенті. Ще одним предметом міжпартійних домовленостей у контексті зменшення електоральних втрат опозиції має стати захист результатів виборів у день волевиявлення і під час підрахунку голосів. Для цього, на нашу думу, вже сьогодні потрібно створювати пул членів виборчих комісій, офіційних спостерігачів із представників опозиційних сил («Батьківщина», «Свобода», УДАР) у всіх ОВК і ДВК. У день голосування і під час підрахунку голосів вони мають діяти злагоджено, підтримувати одне одного на дільницях, на засіданнях комісій, у процесі складання актів тощо.

    Джерело: Український тиждень
    Відпрацювати цю статтю: Excite BookmarksDiggRedditDel.icio.usGoogleLiveSlashdotNetscapeTechnoratiStumbleUponNewsvineFurlYahooSmarking

    Без коментарів


      Cьогодні: Ср Черв 28, 2017 9:29 am