Вибори 2012

Єдиний список кандидатів в депутати від ВО Свобода та ВО Батьківщина

Пошук кандидата у Вашому населеному пункті

Custom Search

Реклама

Лічильники


    «Підмінити мову, а тоді – герб, гімн, валюту...»

    Частка

    Admin
    Admin

    К-ть повідомлень : 572
    Дата регистрации : 03.02.2012
    10062012

    «Підмінити мову, а тоді – герб, гімн, валюту...»

    Створювати по Admin

    Як виглядає антиукраїнська «державна мовна політика» за Колесніченком-Ківаловим.

    Антиконституційний законопроект Колесніченка-Ківалова “Про засади державної мовної політики” зробив ще один крок до свого тріумфу. Українська мова – під загрозою знищення. І це – не просто слова, а реальна небезпека. Механізм знецінення статусу державної української мови в Україні, витіснення її з усіх сфер вжитку та з території нашої держави прописаний у законопроекті чітко. Попри зовнішнє псевдомаскування під законопроект, що “і українську мову не хоче образити, але й інші мови на території України не дасть притискати”, законопроект Колесніченка-Ківалова – відверто антиукраїнський і антиконституційний. Чого вартий лише той факт, що його прийняття автоматично передбачає внесення суттєвих змін до 32 (!) законів України, а також Положень про паспорт громадянина України для виїзду за кордон, про свідоцтво про народження, мовні приписи яких сформульовані відповідно до статті 10 Конституції України.

    Політичну картку “друга державна мова – російська” антиукраїнські діячі використовували не раз. Та, щоб цього досягти, потрібно змінити Конституцію України, а це – справа не проста. Законопроект Колесніченка-Ківалова – їхній хід конем: нема змоги зробити російську другою державною, використаємо інший метод: девальвуємо, знецінимо сам статус державної в Україні, перетворюючи його на суто номінальний і нічого не вартий. За цим законопроектом державна українська мова втрачає всі свої позиції на території України: що державна, що регіональна, що українська, що російська, ромська, румунська, угорська стане однаково (загалом 18 мов за законопроектом належать до регіональних мов або мов меншин України: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька).

    Ось як працюватиме цей законопроект, якщо перетвориться на закон: “За умови, якщо кількість осіб – носіїв регіональної мови, що проживають на території, на якій поширена ця мова, складає 10 відсотків і більше чисельності її населення”, ця мова автоматично набуває усіх прав державної і може використовуватися у всіх сферах освіти, науки, судочинства, діловодства... Більше того, “за рішенням місцевої ради в окремих випадках, з урахуванням конкретної ситуації такі заходи можуть застосовуватися до мови, регіональна мовна група якої складає менше 10 відсотків населення відповідної території”(частина 3 статті 7). Тобто, було б владне бажання, а набереться 10 відсотків “носіїв мови” чи не набереться – не так вже й важливо.

    Викинути українську мову зі свого життя можна буде з власної ініціативи. Потрібно зібрати підписи понад 10 відсотків осіб, які мешкають на певній території, і “місцева рада буде зобов’язана прийняти відповідне рішення протягом 30 днів з моменту надходження підписних листів”. Але робити додаткові рухи – не обов’язково, цей законопроект все бере на себе. Ним передбачено, що Кабінет Міністрів України повинен “доручити спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у галузі статистики, його територіальним органам у тримісячний термін забезпечити відповідні місцеві ради даними Всеукраїнського перепису населення про мовний склад населення адміністративно-територіальних одиниць відповідно до частини третьої статті 7 цього Закону”. Орієнтовно через три місяці після набуття чинності цього закону коліщатка запрацюють, і статус державної мови стане суто номінальним, а статус офіційної де-факто і де-юре отримають інші мови, перш за все російська, бо ж саме “носіїв російської мови” на території України – найбільше.

    Не оминає законопроект Колесніченка-Ківалова і питання мови ЗМІ, видавництв, реклами, кінодублювання, сфери обслуговування. Позиції української мови тут без питань здаються на користь регіональних мов або мов нацменшин (читай на користь російської мови).

    Мета цього закону сформульована як “сприяння використанню регіональних мов або мов меншин в усній і письмовій формі у сфері освіти, в засобах масової інформації і створення можливості для їх використання у діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, в судочинстві, в економічній і соціальній діяльності, при проведенні культурних заходів та інших сферах суспільного життя в межах територій, на яких такі мови використовуються, та з урахуванням стану кожної мови” (частина 3 статті 5). Та що робити у ситуації, якщо, приміром, на одній території знайдеться десять груп по десять відсотків населення кожна, які хотітимуть, щоб все навколо, суди, освіта (дошкільна, середня, вища), органи влади функціонували їхньою мовою. Це означатиме, що кожен чиновник (суддя, вчитель, лікар) повинен знати десять мов, чи одну посаду повинні займати десять чиновників (суддів, вчителів, лікарів), щоб забезпечити “права” кожного? Подібні “нюанси” законопроектом не передбачені. Як і його відповідність статті 10 Конституції України: “Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України”.

    Високий Замок

    Читайте також: Обмінний курс Володимира Литвина: російська мова - за 95 мільйонів?
    Відпрацювати цю статтю: Excite BookmarksDiggRedditDel.icio.usGoogleLiveSlashdotNetscapeTechnoratiStumbleUponNewsvineFurlYahooSmarking

    Без коментарів


      Cьогодні: Нд Січ 22, 2017 8:13 am